Сьогодні поговоримо про Деморду. Чи про Демсокиру.

Сьогодні поговоримо про Деморду. Чи про Демсокиру. Чи як їх вже називають, бо швидкість ребрендінгу охрєнівающа, можна не встигнути.

Пункт перший, відповідь на запитання – що

Що таке Деморда? Деморда – це віртуальна, і, з певного моменту розвитку, розвіртуалізована спільнота нонфакторів, які безпідставно бажають стати спочатку медійно, а у перспективі матеріально, успішними, використовуючи для цього усі можливі інформаційні інструменти в умовах обмежених фінансових ресурсів. Наразі йдеться про лайно і палки, але в інформаційному сенсі. Для досягнення мети учасники збиваються в соцмережах у кількісно чисельні мобільні групи. Такий собі зерг. Власне, і назва підходяща – орда. Послуговуються ординці словником дванадцяти-шістнадцятирічних ігрових задротів, дехто природньо, а дехто невдало копіюючи, постачаючи таким чином не зайві у наш депресивний час лулзи поціновувачам.

Пункт другий, відповідь на запитання – навіщо


Окрім особистого збагачення лідерів руху, метою Деморди – є ванільний рускій мір в окремо взятій Україні. Тобто, реальною метою, як політичної сили, є розбудова в Україні так званої «нормальної Росії». Така собі вогкенька фантазія російських псевдолібералів, але, на відміну від фантазій запорєбріком, вона вже потроху вилазить зовні з нашої сторони кордону, поки у вигляді несміливих натяків на майбутнє. У підсумку планується зробити хоч і київську, але Руссь, без путінської імперськості (насправді з), зі смішними гуцулами у вишиванках в резерваціях та українською мовою на факультативах. Саме тому поки максимально стороною обходяться усі гуманітарні теми, щоби не відлякати полохливих лохів, які сьогодні ведуться на азаза.

Пункт третій, відповідь на запитання – як

Тобто, як вони збираються це зробити. Стратегія примітивна і звичайна для геймерських задротів, що хоч колись грали у гільдіях та альянсах в онлайн рпг. Вона розбита на декілька етапів – на ранньому етапі вся увага приділялась формі.

Як вже писалося на самому початку, використовувалось лайно та палки. За відсутності медійних площадок та якісних інформаційних інструментів, працювали агресія та епатаж. Тобто, усі ці «азазаза лол кєк» – це спроба звернути на себе увагу, на кшталт макак резусів у зоопарку, що кидаються лайном з вольєру у відвідувачів. Причому, наповненню сенсом приділялась мінімальна увага, а теми були обрані практично довільно, та з тих, що не викликали суперечок усередині групи, але при тому були резонансними. Тема продажу землі та обігу зброї – ідеально підійшли.

Друга стадія – сьогоднішня – паразитування. Для цього обирається впливова сила, за рахунок якої здобувається медійний капітал. Це може подаватися як угода, наприклад, з пропозицією подальшої інформаційної підтримки. Довгострокова чи ні – але ця авантюра має на меті лише одне – паразитування. Для допомоги в реалізації цього сценарію підійшли ті, кому ідеологічно ідеально імпонує Деморда. Хто знає, що там буде весною, а про майбутнє думати потрібно, і, тому максимально вигідно було капіталізовано можливість підчепити першій особі інформаційного паразита. Тим, хто в цьому сумнівається, варто поставити собі запитання – хто отримав більшу вигоду від репортажу про один день з життя Президента держави? Відповідь очевидна – точно не Президент. Він взагалі став зайвим у цій історії.

Що планується далі – медійний капітал відкриває доступ до інформаційних майданчиків, які будуть використані у подальшій діяльності, як для його примноження так і для використання під час виборчих кампаній. Далі знов паразитування, і, вже потім, реалізація своїх справжніх цілей. Але ці стадії поки в планах.

Пункт останній, відповідь на риторичне запитання – воно вам треба?

Бюрократ Вульгаріс




Top