Taras Chornovil: “Парламентська Погоджувальна Рада сьогодні креативом не порадувала. “

Парламентська Погоджувальна Рада сьогодні креативом не порадувала. Воно й не дивно. Двоє головних акторів (Тимошенко й Ляшко) чомусь засідання прогуляли, а Березюка зациклило на слові шахрайство.

Андрій Парубій звично оголосив увесь список, тобто те, про що спокійно без телекамер домовилися на справжній погоджувальній, яка вже тривалий час проходить у четвер. А те, чим лідери фракцій промишляють у понеділок – це звичайний самопіар і нічого більше. Саме тому допомогова група Пета Кокса від Європарламенту пропонувала саме ці пустопорожні засідання скасувати. Ага, розмріялися! Так наші партійні вожді й відмовляться від години реклами зв кошт держави.

Але до діла – вівторок почнеться з блоку питань культури. Прогнозую в цей час напівпорожній зал. Про культуру добре плакатися на телеефірах, а попрацювати трошки на неї – то це не для наших нардепів. Потім буде чималий блок включення до порядку денного. Тут теж традиційно більшість питань не добирають голосів. У середу звично розпочнуть із ратифікацій міжнародних угод, а потім депутати розбіжаться, бо Рада увійде в розгляд правок до президентського закону про національну безпеку та оборону. Ця рутинна справа зацікавить може кілька десятків обранців. А завершувати розгляд і ухвалювати закон у цілому будуть уже в четвер. Сподіваюся, що голосів вистачить, але є проблеми. Первісний текст від Президента був цілком якісним і цілісним. Але в комітеті створили робочу групу, яка пропонує кардинально змінений варіант, який не задовільнить ні нас, ні закордонних партнерів. Яка версія буде запропонована залу, поки не зрозуміло.


Але проти закону вже з шипінням почали вистрілювати «кремлівські консерви». Сьогодні це була віце-спікер Оксана Сироїд, яка колись обурювалася, що її «ґвалтує Європа» змінами до Конституції про децентралізацію та просувала закон про окуповані території з внутрішніми кордонами тощо. Сьогодні пані Оксана була дуже емоційна, а на останок вибухнула тирадою, що ніби то і армія, і західні партнери «від такого закону в шоці». Ой прибрехала пані Сироїд…
Але щодо порядку денного, то в четвер закон планують ухвалити в цілому. Потенційно голоси є, але не ясно, яку редакцію стане проштовхувати комітет. Ще повинні розглянути кілька інших оборонних законів, у що вже віриться слабо, а анонсовані й уже раз перенесені закони щодо захисту дітей узагалі в цю конфігурацію не пролазять. Схоже, що до них знову руки не дійдуть.

Далі виступали обидва лідери фракцій коаліції Герасимов та Бурбак. Особливими словесними перлами не сипали, тому не надто запам’яталися. Герасимов від імені Президента дякував усім за підтримку закону про Вищий антикорупційний суд, то переказував, що Порошенко закликає всіх, від кого це залежить, прискорити дії зі створення судового органу. Трохи зупинився на маніпуляціях навколо поправки, якою унормували розгляд апеляцій у корупційних справах на перехідному етапі.

А історія направду варта уваги. Адже в первісному тексті президентського законопроекту все так і було: усі справи підсудні цьому суду відразу після його створення мають бути йому й передані. Саме цього зараз вимагають усілякі шабуніни та інші любі друзі Ситника. Але тоді пів-року назад саме за це вони закон критикували, бо таким чином антикорсуд був би просто втоплений у численних справах. Тому і Венеційська Комісія, і різного роду активісти наполягли на тому, що справи, які вже почали розглядати в судах загальної юрисдикції, у них же мають і дійти до завершення (а набуває у нас судовий вирок сили лише після апеляційного розгляду). Чітко саме цього вимагала й Венеційська комісія. А коли комітет цю пропозицію щодо апеляційних оскаржень урахував, почалася істерія, що хтось когось хоче виправдати у звичайних судах. Хоча в наслідку все виявилося навпаки. Як бачимо, все відбувалося дзеркально навпаки. Ще керівник фракції БПП проагітував за ухвалення закону про Нацбезпеку й нагадав, що своєї черги чекає закон про валюту.

Максим Бурбак теж нічим особливо не здивував, у тому числі й фразою, що все цінне в цьому світі було започатковане Арсенієм Яценюком. Я вже колись тут згадував про старенького професора зі Львівської політехніки, який ще в совкові часи скрушно зітхав: «Я звичайно розумію, що Ломоносов – великий учений, але коли я розповідаю своїм студентам, що все в світовій науці пішло від Ломоносова, то вони перестають вірити навіть у те, що насправді відкрив Ломоносов». Сьогодні Бурбак нагадав нам, що всі нинішні оборонні ініціативи започатковував ще за часів свого прем’єрства Арсеній Петрович. От тільки промашечка вийшла, бо мова якраз ішла про безпекові питання, а я добре пригадую, що саме їх тоді ініціював не прем’єр Яценюк, а Президент Порошенко, тим більше, що всі ці питання належать до його компетенції. А все решта пан Максим говорив правильно й доречно, зокрема про потребу тіснішої співпраці держави й наших трудових мігрантів.

Оскільки текст виходить трохи задовгий, а попереду кілька наших полум’яних опозиціонерів, то на цьому місті перерву оповідь і продовжу вже наступним дописом.

Taras Chornovil




Top