Taras Chornovil: “Усе, що колись починалося з величного, врешті доходить до маразму. “

Усе, що колись починалося з величного, врешті доходить до маразму. Тож у кожній видатній справі дуже важливо вчасно сказати фразу: “Усе, місія виконана, закриваємо проект”. Я про так зване (сьогодні вже, на жаль, так зване), українське (?) козацтво, яке якимось чином очолив цілковитий неадекват у всьому окрім відвертого шахрайства (там якраз у нього все складалося добре) Юрій Кармазін.

Колись на зорі нашої незалежності нововідновлене українське козацтво запросили очолити мого батька Вячеслава Чорновола. Він довго там не затримався, але зробив колосально важливу у світі символіки річ – провів козацьку денонсацію Переяславських угод Богдана Хмельницького. Де-факто угоду розірвала в односторонньому порядку якраз царська Росія, підписавши з Польщею “Вічний мир”, яким розділяла й знищувала Українську державу. За сучасними нормами міжнародного права цього достатньо, щоб уважати угоду такою, що втратила чинність.


Але батько розумів уже тоді, що росіяни – це народ, який випав із цивілізаційного розвитку й якісь принципи міжнародного права – це для них захмарні теорії. А практика – це те,що їм у цю мить вигідно. А ще він добре розумів сутність того явища, яке через два десятки років називатимуть гучним словом “скрєпи”. Він тоді зруйнував головний скрєп, яким живилася ще радянська пропаганда в усі попередні десятиліття. І сьогодні путінській московії доводиться шукати абсолютно інших, уже значно недолугіших скрєпів для виправдання своєї агресії.

Але Чорновіл, виконавши свою місію Гетьмана українського козацтва, попросив про відставку. А саме козацтво збереглося. Й з роками відбулося розділення на дві лінії, які взагалі не перетиналися. Це, властиво, самі козаки, які деколи справляли дуже добре враження та служили ніби символом передання традицій, а іноді віддавали маргінальністю й відчуттям недоречності та оперетковості . Дивним чином ці дві тенденції зумів у собі сумістити відомий усім депутат-козак Гаврилюк. Але паралельно проросла інша гілка з усяких напів-шизофреніків, напів-аферистів, які відразу обліпили себе зірками генералісімуса та нап’ялили мундири в стилі престарілого Сталіна й почали боротися за звання гетьмана, різних генерал-хорунжих тощо. Жодного рядового… І ця самодискредитація ідеї козацтва завдяки Кармазіну нині доведена до остаточної вершини.

Що поробиш – невміння вчасно зупинитись перетворить на посміховисько навіть велику ідею. Гидко.

Taras Chornovil





Top