Роман Туровець: “Наші десантники на Combined Resolve X сьогодні пакують речі. “

Наші десантники на Combined Resolve X сьогодні пакують речі. Маневри закінчилися. Навіть не очікуючи офіційних підсумків керівництва навчаннями, можна впевнено говорити: наша десантура й танчики впоралися на відмінно.

Свій крайній бій на навчаннях десантники дали противнику в місті. Як і належить справжнім українцям, ці хазяйновиті хлопці готувалися до нього ретельно, з любов’ю: отут у нас будуть розтяжечки, отут ми поставимо танчики, тут натягнемо концентриночку, а там замінуємо… Пайки у нас є, можна триматися довго. Ще б огірочки посіяти, але де їх взяти?

Хороші хлопці з BlueFor спочатку милувалися стараннями наших поганих хлопців з OpFor, а потім почали хвилюватися: агов, козаки, нам на цей етап виділяється півдня, а не тиждень! Тому розтяжки дещо прорідили, а застосування танків вирішили обмежити – нашим залишили один, а «Абрамсам» дали вихідний.

Близько 16-ї почалося. BlueFor атакували батальйонно-тактичною групою у складі п’яти рот при підтримці вертольотів. Я завжди говорив, що американці вміють вчитися і цінують достойного противника. Тому вони діяли не у фіналі, щоб прийти на все готове і заявити про перемогу, а на початку. Проти свіжих сил українців і максимально сильної системи загороджень. Основну частину штурму BlueFor проводили без техніки – знищивши три Bradley на в’їзді до міста, наш танчик переконливо натякнув, що цього робити не треба. За що й поліг від удару артилерії.


У підсумку, взяти місто вдалося лише через декілька годин запеклого бою. До рукопашних боїв не дійшло, але наші відбивалися достойно: маневрували, змінювали позиції і пускали в хід все з БК, що було під руками. Подратували хороших хлопців наші пристойно. Уявіть собі: йде твій підрозділ, всі такі красені, у новенькій формі, а тут раз – привітні й добрі українці закидали вас гранатами і не стало підрозділу. Лєпота!.. BlueFor втратили три з половиною роти із п’яти наявних. Щоб не пропустити вечерю, хороші хлопці застосували артилерію, а сперечатися з «богом війни», як ви знаєте, досить складно. Етап закінчився перемогою BlueFor. Але наші наочно пояснили колегам по цеху, що таке бій у місті, особливо, якщо підійти до цього ретельно і творчо.

Для десантників на цьому навчання закінчилися. Але вони продовжилися для танчиків. В іншому місці полігону чотири наші Т-84 з рештою поганих хлопців OpFor від США провели нічний бій за утримання висоти. До речі, наші танкісти підтримували не жовторотиків якихось, а відому роту Blackfoot з 501-го парашутного полку. А сам етап став наслідком коректив у плані навчань (А хто їх вніс, я не скажу😀).

Хороші хлопці з BlueFor кинули в бій чималі сили і танки теж. Типовий зрадофіл зараз має сказати: «Я знаю результат! Наші танки проти Абрамсів не встоять!» Але, на щастя, наші танкісти думають інакше і знають, що вдало облаштована засада і постріл першим роблять чудеса (Згадайте подвиг Василя Божка – один проти трьох). Так і вийшло. Навчені гірким досвідом війни, наші танчики десь причаїлися, а десь рвонули, вистрілили першими – і ось результат: до десяти Абрамсів пішли на позаплановий перекур. Кількість підбитих Бредлі не рахували, вночі робити це було ніколи.

Отже головний підсумок: У звичний ритм роками напрацьованого сценарію навчань Combined Resolve наші десантники й танкісти внесли таке пожвавлення, що союзникам довелося реально напружуватися. І як наслідок – вчитися. Організатори навчання однозначно не пошкодують про рішення залучити українців. А ми, крім того, що вчилися самі, ще й переконалися – не все в бою вирішують технології. А ще – що зухвалості українцям таки не позичати.

P.S. І як їх таких не любити?
P.P.S. Не перемикайтесь, невдовзі ще ТанкЧелендж)

Роман Туровець




Top