Роман Кулик: “Так просто: взяв і вийшов з Іранської ядерної угоди, відновлює жорсткі санкції.”

Роман Кулик

Так просто: взяв і вийшов з Іранської ядерної угоди, відновлює жорсткі санкції. Іранці думали, що в 2015-му році вийшло обманути всіх – в принципі так воно і вийшло. В ЄС зраділи новому ринку та джерелу енергоносіїв (щось це нам нагадує), Обама прикинувся дурачком до кінця терміну, бо йому треба була переконлива дипломатична перемога під кінець президентства. Хоч якась, бо з цим у нього не склалось. Тому він просто зняв санкції в обмін на ….. ніщо, пусті обіцянки. По факту тоді Обама кинув двох найближчих союзників Штатів – Ізраїль та Саудівську Аравію задля тактичної перемоги і ефектного завершення кар’єри. І влив гроші в іранську економіку, яка успішно поповнила ними оборонний бюджет і використала їх на повну для підживлення низки сателітів по всьому регіону.


Ну й лише Ізраїль зі своїм всюдисущим Моссадом не повірив Ірану (бо має практичний досвід “переговорів” з ними, ага).
І через 3 роки нарешті добились свого – викрали з архівів у Тегерані пів тони документів і пруфів, що іранці не дотримувались угоди і таємно форсили програму для створення ядерної зброї. Нетаньягу представив докази, іранці традиційно заявили про змову проти їх країни – і закрутилось.
У ЄС уже налагодили з Іраном контакти й втрачати цінного партнера через якісь там розробки ядерної зброї (ну подумаєш) не хочеться і зараз вони дистанціюються від рішення Штатів поновити санкції. Що трохи недальновидно, бо Іран відмовився сідати домовлятися про реальне виконання умов JCPOA – і далі гне лінію “ваши доказатєльства не доказатєльства”. Було в кого повчитись під час спільних дій в Сирії.
ЄС треба збільшувати поставки нафти/газу, але чомусь вибір падає на дві країни, що спонсорують міжнародний тероризм і проксі-утворення: РФ та Іран.Абоооо ж є американці зі своїм скрапленим газом і потенціалом до збільшення видобутку енергоносіїв . Що дедалі більш логічно й не веде до залежності від нестабільних держав-агресорів (ваш кеп). Про що їм неодноразово казали у Вашинтоні. Ну Трамп їм не подобається, тож міркують.

А його адміністрація повернулась до традиційного курсу підтримки старих союзників у регіоні – саудитів та Ізраїлю. Про що вже не раз казав Нетаньягу і саудити (особливо вони, контрактом на закупку американських озброєнь на 100 млрд.). Очевидно, Трамп не просто підмогнув союзникам, а прагматично слідує економічним інтересам Штатів – бодай в цьому він передбачуваний. І в той же час його рішення по ядерній угоді – повна протилежність тій лицемірній, інертній політиці, яка домінувала останнє десятиліття і в чому ми так добре пересвідчились у 2014-му році. Іран приховував розробку ядерної зброї, обманув партнерів по угоді, фінансує терористичні ісламістські організації, дестабілізує регіон і веде активні дії проти союзників Штатів – ну лови тоді санкції. Знову. Неясно, наскільки ефективними вони будуть тепер, коли ЄС можуть і не підтримати США. Але бодай все чесно.

Роман Кулик




Top