Василь Яцура:”Мамина громада невелика, але дружна, молиться українською, за здоров’я Захисників України”

Василь Яцура

ну, друзі всіх конфесій і світоглядів, цей пост – для ВАС:)
був на Півдні – в селі біля Херсона. бачив – сонце:). разом з 90-річною Мамою був на Різдвяній службі у маленькій церкві. потім, вдома, чув Різдвяні колядки – не спрощені:): ‘дайте дядьку п’ятака’:), а справжні:) – з мудрим змістом, із Зіркою (Звіздою), багатоголосну… ці колядки ц.р. прозвучали у 30 хатах – сільський рекорд!:), іноді колядників запрошували і прихожани іншої – великої за розміром – місцевої церкви (при відомому на Півдні чоловічому монастирі).
чому запрошували ‘інші’:)? бо не сліпі і не глухі, вже знають: Мамина:) громада, хоч і невелика, але дружна, доброзичлива, молиться українською, зокрема – за здоров’я Захисників України (таке на Півдні – не часто), у Різдвяному та інших релігійних святах – розуміється:) і, якщо у колядках бажає родині господаря злагоди й добра, то так воно і буде!:)
хто ще не здогадався:): ага:), Різдво я зустрічав з сільською громадою* греко-католиків. Південь – не Захід. у цих переселенців був не простий шлях. хтось – вижив у Сибіру (не БАМ, значно раніше), хтось від Сибіру втік, подалі. так у Степу з не райським кліматом вони й зібралися, і прижилися, і вкоренилися – дітьми, внуками, правнуками. ніяких ‘шар’ в житті цих переселенців не було, не сталось ‘шари’ і з приміщенням для церкви. якщо місцева церква отримала великий екс-клуб (до революції-1917 це була церква), то ‘не місцева’:) – тільки дозвіл (щоправда, для греко-католиків в той час на Півдні це теж було як щастя), все інше – самі, самі, самі… спочатку усім миром викупили невеликий екс-магазинчик типу ‘землянки’ (низька будівля, похилий дах). з тих пір – хронічні і затяжні ремонти, добудови. бо у цієї громади при всіх її великих плюсах:) є і маленький мінус – вона бідна,  як церковна миша. тому багато років влітку в церкві – дика спека (про кондиціонер громада поки що не мріє), а взимку – дикий холод (про будь-яке тепло взимку громада давно мріє, але мріє – скромно:), бо на черзі – стеля, без якої тепла не буде – космос не нагрієш). холод у Степу – не так мороз, як вітер – скажений, пронизує до кісток, навіть полотно прапора стає ‘фанерним’.
і саме там, у церкві, під голос степового вітру я подумав: а що, не можу попросити друзів відмовитись від 2-3 кав і зекономлені:) ресурси відправити на Південь – для стелі в церкві? бо й кілька друзів, які мене почують:), прискорять будівництво стелі. а перемерзлі прихожани з вдячністю помоляться за Здоров’я і Многая літа для Добродіїв. а Добродії – при Здоров’ї і Многіїх літах – ще надолужать пропущену тепер каву 
– – –
*Релігійна громада (парафія) Благовіщення Пресвятої Богородиці УГКЦ (с.Музиківка)
p.s. картка Приватбанку 4149 4996 4294 5933 Демидась Оксана Іванівна.
– – –
pps. чому “друзі всіх конфесій і світоглядів”? бо після 2014, коли киримли запрошували гнаних окупантами у Криму українських християн збиратися на службу у мечетях, все може бути – добро не має меж…


Василь Яцура




Залишити відповідь

Top