Василь Яцура: “окремий, як на мене, плюс – там не було чиновників, ні цабе – великих чи малих, ні їхніх пафосних промов, подяк, обіцянок”

Василь Яцура

вчора пережив велике моральне задоволення – від участі у церемонії вшанування трьох переможців і сотні номінантів “Волонтерської премії 2017 року” громадської ініціативи Євромайдан SOS. і зовсім не через вручені мені почесні відзнаки (давні друзі знають: не брешу:) за створення і роботу #Клуб_Подаруй_Книгу!, хоча громадське визнання колективних зусиль і місії Клубу не зайве – як прикладу для наслідування. головне у цій зустрічі – люди і атмосфера. людей було багато – понад 300, з різних регіонів, і всі – як рідні, бо – однодумці. така ж і атмосфера – великої і дружної сім’ї, де легко посміхаються ще не знайомим родичам:), охоче носять їм стільці, і навіть, без черги пропускають новеньких – змерзлих під рясним дощем – до свята-святих – до кави й чаю 
окремий, як на мене, плюс:) – там не було чиновників, ні цабе – великих чи малих, ні їхніх пафосних промов, подяк, обіцянок. і саме цим цей волонтерський форум мені нагадує Церкву – відділену від держави, тим більше, що священники – були, як волонтери й номінанти.
маленький особистий плюсик:) – прізвище з комбінацією букв “яцу” за абеткою, як правило, звучить останнім, тому моєму (вже сотому!:) виходу на авансцену всі були раді:) – зібрав щедрі овації (жартую, всім аплодували щедро і постійно), і несподіванка – член журі і ведуча церемонії Анжеліка Рудницька, поки я йшов, встигла сказати кілька слів про наш книжковий Клуб (тому потім були цікаві книжково-профільні розмови) і додала, що мене впізнала і рада бачити (колись, в минулому тисячолітті:), ми співпрацювали: (музична) “Територія А” Анжеліки і моя:) Молодіжна студія “Гарт” / УТ).
дякую, Євромайдан SOS, за розкіш спілкування, нових знайомих і …натхнення:) – через рік попрошу місце для мобільного стенда Клуб “Подаруй книгу”  


 




Top