Павло Бондаренко: “кінець буде один для “професійних” та “тітушок”: де “братва” 90-х? На 90% – на цвинтарях”

Павло Бондаренко

Привіт, любі “полуношники”!
Ви обзиваєте “ліваруцінерів” різними негарними словами? Не треба цого робити, шановні. За виклююченням відвертих путінських холуїв та продажних найманців – решта з них – тип особистостей, які були є і будуть.
Чому Сталін стріляв “старих більшовиків”, котрі “Ленина видели”? Боявся, що його скинуть? Фігвам – індєйская національна ізба. Він позбавлявся деструктивних елементів у суспільстві, якому революція більше не потрібна.


Справа в тому, що більшість революціонерів просто не здатна на будівництво чогось. Вони заточені лише під руйнування. “Вічний революцьонер, дух, що тіло рве до бою”. Їм просто нудно будувати країну. Країну будують не кулеметники, а – юристи. Менеджери з пласкими від сидіння на конторських стільцях, дупами.
Такого “революційного” типа в образі Размьотнова намалював у “Піднятій цілині” невідомий автор, роман якого спи… вибачаюся, вкрав Шолохов. Пригадуєте?
Пригадуєте Че Гевару? Як він купався в крові революції; як йому було в кайф розстрілювати. І наскільки він був нещасний на посаді міністра? Кастро мудро відправив його “піднімати революцію” до Африки, а потім Південної Америки.
Такими є більшість нинішніх “революціонерів” нижної та середньої ланок. Вони воюватимуть проти будь-якого порядку. Вони є, якщо хочете – янь, або протисолонь, лівобічною сваргою. Їх неможливо переробити – їх можна або знищити, або посадити, або використати так, як використовували Че.
Але тут проблема: дуже важко відділити такого “професійного революціонера” від прохіндея, нероби, який звик жерти і пити, не працюючи, а лиш їздячи на “бехі” з автоматом, або шоркатися там, де більше платять. Цей тип також відомий: таті, ушкуйники, розбійники, козаки, в більш пізні часи – “братки”, “тітушки”.
І кінець буде один для “професійних” та “тітушок”: де “братва” 90-х? На 90% – на цвинтарях – ті, що дурні й не змогли перебудуватися. Решта – з клепкою в голові – перетворилася на поважних бізнесменів. З рештою, під сокиру Сталіна теж не всі потрапили: Мікоян, Калінін, Чічерін, Літвінов та ін. благополучно іздохли власною смертю.
Дайте лише укріпитися країні, яка веде тяжку боротьбу з потужним, підлим, підступним східним “братом”.
Ставлю на 2019 рік. Все буде вирішено наприкінці 18-го, а завершено у 2019-му. Від слова “ваабщє”.
І лише професійні істориики згадають через 20 років прізвища Парасюка, Коханівського, Савченко, Зиміна, Гришина, Лєшєнка і навіть Тимошенки…

 




Залишити відповідь

Top