bezymyannyj

Виталий Медведев: “Про Ли Кван Ю. Любителям перехода к демократии через диктатуру”

Так-с, дорогие мои любители перехода к демократии через диктатуру. Имею вам доложить шановне панство, что свой ЛиКванЮ у нас уже был. Угу, от в той общей стране, название которой возникло после возникновения конгломерата Украины и Московии.А шо?
Трех друзей посадил? Та побольше. И даже не сажал, а стрелял. И не друзей, а семьями. Или кланами, как вам больше нравится. Думаете только инженеров и творческих работников стрелял? Не, хомячки, при нем и тогдашних “поросюков с насиннями” покосили немало. Ой немало. В разы боле интеллигенции, если шо. Самых неугомонных. Руками таких же, правда, ну на такую грязную работу чистого исполнителя и поискать надо.
И да, в отличие от мазонемощи, у которой время не было закон в раде проголосовать, наш лидер “належну політичну оцінку” голодомору дав, особистим розпорядженням поставити до стінці найзапекліших “перевиконувачив плану заготовок хліба для держави на 800%”. Не чули? Шкода. Так, хліб не повернув. Бо робочі місця для народу створював.
Экономику поднял? Ну, хотим мы того признать или нет, но в сравнении с вековой забитостью и другорядностью нашего конгломерата Московии и Украины в период с 1931 (когда трактор на полях только в кино видели) по 1961 год (когда человека в космос запустили и живого вернули) экономика при ем прям космический шаг вперед сделала. Чужие технологии? так и “азиатские тигры” тоже на импортных технологиях росли.
Войну войной назвал? Ну да. За 4 года свой флаг в столице врага подняли. Не то что мы щас три года на месте топчемся.
Общество сплотил? Та да.Одни сидели, другие “любили Родину” аж дым из жопы шел. Говносми не варнякали.
Не то что щас.
С Европами в ожидании ассоциации безвиза церемонился? Та куда там? “Попилял пополам, и вся Вам Европа, мовчала.
Простой народ ценил? Та простой народ денно и нощно в центре внимания был!
Со зрадниками и коллаборантами разбирался по простому – как и щас народ требует. В вагоны, барижи – и нах, запаребрик.
Во какой был лидер!
“Порядок був! Не те що зараз!” (с)
А тепер, чому я ненавиджу казкарів про “моцкальско більшовицьку внутрішню акупацію”.
Тому що кажучи “то були не ми”, вони так й прагнуть повторити той самий досвід тількі самі. Під майже тими самими гаслами.
Й не те коробить, чому вони так впевнені у своїй недоторканості. То може й краще, щоб на власній дупі відчули, що ефективність діктатури забезпечується саме кількістью жертв.
В іншому справа. Ці дебіли за відсутності мозоку не можуть збагнути, що без зовнішної підтримки та зовнішнього недіктаторського керування люба диктатура спочатку дає шалений стрибок розвитку, далы УВАГА!
з обов’язковим невідворотнім відкатом до позицій “де були”. Шой й спостерігаймо у 1991 й далі. На нашому та сусідському прикладі.
Й не тичте мені в носа вашу Південну Корею. Бо наврядчи ви погодитися бути бенефіціарами власного економічного дива на той самий відсоток, щой південні корейці. Гой наврядчи вам це сподобається.
Зрозуміли?
Як будувати демократію будемо?
“Ударными темпами – пятилетку в три года”, чи як тре – сумлінно й наполегливо. Через стимулювання прискореної ТРОХИ еволюції. У руках та головах насамперед?



Читайте також:

Виталий Медведев



Виталий Медведев: “Про Ли Кван Ю. Любителям перехода к демократии через диктатуру”: 1 коментар

  1. згоден думкою, але є одне питання, чому обвинувачення ви дали українською мовою, коли вся стаття російською? Воно спрямованл до носіїв української мови? Або пишить російською, або українською.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *