Свирид Опанасович

Свирид Опанасович: “Коли Америка предлагає дружить, то Москві лучше сразу здаваться”

Доброго здоров’я, друзі! Зранку мешканці сіл і приватного сектору міст бадьоро махали лопатами, розчищали сніг і щиро співчували жителям многоквартірних будинків. Які не знають, як прекрасєн зимовий світанок і наскільки корисні фізичні вправи на свіжому морозному повітрі. “Нещасні люди оті горожанє” – ось вам мнєніє здорових і бадьорих сільських дідів, які кожного ранку перекидують по пару тон снігу. А городські діди шо? Сидять ото по квартірах, бурчать і розвіяться виходять разве шо в аптєку. Вместо того, щоб зранку розчищить сніг, а вечором – на танці.

Шутки-шутками, але зима морозна, сніжна і дідусь щиро бажає всім тілесного і душевного здоров’я, смачної кави зранку і хорошого настрою. А тепер смотрім, що в нас у світі проісходить, бо кажуть, шо Хуйлуша уже весь в соплях і в губной помадє плачет в тєлєфонном автоматє. Та жде звонка від Трампа. Ну шо ж, нада буде послухать, об чом буде той разговор.

А перед тим разговором ефір полниться слухами, шо Трамп якоби намерен знімать якіто санкції з РФ . Но це наверняка ЦРУшний вброс, даби розслабить собесєдніка, подарить йому надєжду і показать морквину. Тим паче Трамп дето брякнув в тому дусі шо “договоримся – харашо, не договоримся – ну і хрен з ним.”

Накануні, правда, проізошло собитіє, які многі порівняли із історією утворення знаменитого дуету “Тетчер – Рейган”. Намекаючи, шо Рейгану ізначально СССР вообще-то був пофіг. Но появилася ота фурія Тетчер і пользуясь своїм гарним знанням англійської мови добряче накрутила Рональда. Аж той про “імперію зла” заговорив та начав дєйствувать. Тереза Мей, наскільки можна здогадуватися, англійською володіє тоже неплохо і зустрічаючись із Трампом в переводчиках не нуждалася. І шо вона йому розказувала догадаться также несложно. Во всяком случаї, в публічному виступі перед республіканським партактивом місіс Мей зазначила, шо “Запад має взаімодєйствувать із Росією…” (в цю мить Хуйло мав радісно заулибаться) “… но з позиції сили”, твердо завершила британський прем’єр, із задоволенням ловлячи на собі влюбльонні погляди американських ястребов. І злорадно представляючи, як Хуйло сразу снік і сдулся.



Читайте також:

Кажуть также, шо преждє чим звонить Хуйлу Трамп переговорить із бундесфрау Меркель і тоже легко догадаться, шо вона йому розкаже. Возможно даже посовітує зустрічаться з Хуйлом. Но обізатєльно провірить у нього аусвайс, а єслі шо – громко командувать “хенде хох!”. Інача разговора не получиться, підкреслить многоопитна Анжела Хорстовна. Но знімать санкції вона йому точно не радитиме.

Кремльовські обозреватєлі тєм временєм получили інструкції і на всі лади розказують басні, шо скоро Америка простить Росію, отмінить санкції і все буде харашо. Даже про возможну встречу Трампа з Хуйлом у Рейк’явіку мечтають, будто їм пам’ять отшибло. І вони забули чим закінчилася та встреча в тому ж Рейк’явіку Рейгана з Горбачовим у далекому патлатому 1986-му. Тоді тоже говорили про політіку разрядки і новоє мЫшлєніє, а закончилося все СОІ, гонкой вооруженій, конфузом і Форосом. Америка для Москви хороша, коли вона враг. Но коли Америка предлагає дружить, то Москві лучше сразу здаваться.

Політологи, які сильно скучили за карколомними комбінаціями вже радісно фантазірують нащот намічающоїся світової війни США з Китаєм і який буде состав команд з кожного боку. Забуваючи, що така війна невозможна по опредєлєнію і даже не тому, шо в обох країн ядєрне оружіє. Економіка Китаю зав’язана на США і залежить від їх технологій, а в США в каждому городі по чайна-тауну. Яка война? Трамп, з мЫшлєнієм бізнесмена агресівной школи може канєшно совершить попитку наїхать на Китай. Дето Китай може й піде на уступки, дето впреться, но все закінчиться передоговорьонностями про нові условія сотруднічества. І Америка й далі клєпатиме айфони, а Китай робитиме їх копії. Но вже ліцензірувані. Таким образом, вірогідність війни дід щитає крайнє маловірогідною. Хотя нєрвів людству потрепати вполнє можуть. І в цьому смислі Україна у виграші – ми з 2013-го стільки всього бачили, шо в українців не нерви, а стальні троси.

Но даже в крайнє нєжелатєльному случаї загострення американо-китайських отношеній, Хуйло попадає у весьма двусмислєнну ситуацію. Ставати на чиюсь сторону однозначно йому нільзя, а вертіться, шоб угодить обом сторонам жопи не хватить. А вот у Трампа в случаї осложненій з Китаєм аж до перспективи збройного конфлікту шансів остаться презідєнтом нема зовсім. Його ще до того, як він надумає шось зробить винесуть к чортовій матері із Овального кабінету під довгі й нестихающі аплодисменти американськой общественності та під радісне улюлюкання человечества. І під сумні коментарі кремльовськой пропаганди, шо такой бил харошій презідєнт і вот оп’ять.

А то шо ми то і дєло читаємо разну єресь, шо Трамп будто би обміняє Україну на Китай, дід рекомендує не звертать на то уваги. Скільки вже подібних вбросів московська пропаганда робила і всігда закінчувалося тим, шо або Усік якомусь росіянину пику натовче, або Джамала Євробачення виграє. Так шо нехай балакають.

І вообще, дід давно вже чекає, шоб Трамп нарешті зустрівся з пацієнтом і лічно убідився, шо Путін – Хуйло. Все, шо йому розказують респібліканці, Мей, Меркель і другі розумні люди – то свята правда. Але то лише слова. Трампу полєзно подивиться на то чудо самому. І дід уверен – Хуйло нас не підведе.
А про Україну можем не переживать. Бо ключі від України не у Вашингтоні. І даже не в Києві. А в наших із вами кишенях. А ми ті ключі хер кому віддамо. Так шо спокойно наблюдаєм.
Всім приємних вихідних, а хто планує сідать за кермо – безпечної вам дороги і будьте цими днями особливо уважні.
Зберігаємо бадьорий бойовий дух, тримаємо кулаки за полонених, допомагаємо Армії і бережемо рідним та близьким здоров’я й нерви.
І слєдім, шоб віздє був порядок. А не то, шо січас)

Свирид Опанасович



Свирид Опанасович: “Коли Америка предлагає дружить, то Москві лучше сразу здаваться”: 1 коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *