Павло Бондаренко: “Русскомирцы” все життя грабували і крали”

Когось шокує, що “русскомирцы” грабують Донбас? Люди добрі, да вони все життя грабували і крали. Не лише мідний контактний дріт з трамвайних маршрутів в Луганську та тролейбусних ліній в Алчевську; не лише унітази з готеля у Чонгарі. Вони чужу історію та мову тирили.А в СРСР крадіжки й пограбування було поставлено на поток. Це була філософія “совка” – не лише стирити чуже, але й видати за своє.
Революційна пісня “Там вдали за рекой” – вкрадена у “білогвардійців”. Її було написано ще в 1905 році за подіями російсько-японської війни.

Піонерська пісня “Взвейтесь кострами” – стирена з опери Шарля Гуно “Фауст” (“Марш солдат”).
Навіть “Вставай, страна огромная” стирена і привласнена комуністами у вчителя Боде, який написав відповідний вірш до Першої світової ще в 1914 році. Досі над просторам 1/9 земного суходолу лине казка про те, як через 48 годин після початку війни вірші Лебєва-Кумача Вже БУЛО НАДРУКОВАНО в газетах.


Перший радянський комбайн – “Комунар” – стирено у американської фірми Холт-Катерпиллер.
Перший радянський трактор – “Комунар” стирено у німецької фірми Hanomag.
Перший радянський військовий літак – Р-1 стирено у британця Джефрі де Хевилленда.
Годі казати звідки з`явився перший радянський серійний комп “Агат”…
У комуністів це називалося “взяти за основу”.

А в перших радянських компьютерах стояв процесор, який розвідка в буквальному сенсі тирила. Її купували в Японії через місцеву агентуру, контрабандою переправляли в СРСР, де зверху на японські написи наклеювали лейбу “Made in USSR” і щоб надто цікаві техніки випадково не виявили факт крадіжки, все це заливалося лаком.

В 1945 році СРСР вивіз з Німеччини практично все, від трусів і домовин до електростанцій і старих пароплавів, які давно вже не виходили від причалів. Вивезено байдарки з олімпійського каналу. Було вивезено 18 вцілілих болідів Auto Union, що до війни брали участь в гонках Grandes Epreuves, попереднику “Формули-1”.
Лише піанін та роялів вивезли 60 тис штук; 3 мільйони пар взуття, 2,5 тис підприємств.
І це, не рахуючи того, що везли собі маршали, генерали, офіцери та солдати. Один Жуков відправив собі з Німеччини лише меблів 7 вагонів, лише тканин 3,5 кілометри, не рахуючи картин старих майстрів і кілограмів коштовного каміння!

Генерал МВД Бєжанов “віджав” собі пивоварений завод.
З 80 мільйонів марок, захоплених в Рейхсбанку за рік товариші генерали примудрилися вкрасти 73! Для порівняння: авто середнього класу в Німеччині того часу коштувало 1 тис марок.
Нічого не нагадує в сучасності?

В Лугандонії “вата” відбудовує СРСР. Чи треба дивуватися тому, що основний “бізнес” там – це “віджимання”, тобто тирення чужих машин, квартир, мереж супермаркетів і… Правильно, чужих торгівельних марок та винаходів. В Донецьку відкрився “ДонМак” (правда після кількох отруєнь туди публіка валом, м`яко кажучи, не валить, а в Луганську фірма ВаГер спокійно стирила бренд Pepsi і фігачить під ним власну бормотуху. Нуашо тут такого…
Усі ці “совки”, усю цю мерзенність і безсоромність яскраво ілюструє народна пародія на радянський марш авіаторів:
Мы рождены, чтоб ёб****ся от скуки,
Преодолеть естественный отбор,
Нам разум дал стальные руки-крюки,
А вместо мозга — каменный топор…

Павло Бондаренко 




Top