Свирид Опанасович: “Рік предстоїть цікавий”

Доброго здоров’я, друзі! Пока втомлена святами країна повільно човгає в тапочках між холодильниками та диванами, набираючись сил і натхнення для нових трудових свершеній, мірові клоуни вже понапудрювали парики і нетерпляче тупцяють за кулісами, готуючись до нового сезону “2017”. Ну а ми заваримо собі кохве і згадаємо на чому закінчилася остання серія предидущого сезона.

Закінчилася вона груповим фото разнообразних політичних аналітіків та експертів, які минулого року дружно сіли в лужу і тепер стісняються зізнатися, шо сюжетні повороти минулорічного сезону предсказати практично нікому з них не вдалося. І даже ті, хто случайно вгадав результати Брекзіту та виборів Трампа, тоже потупили свої погляди, бо й вони не в силах внятно предсказать подальші наслідки своїх правильних прогнозів. В плані самокритики зізнаюся, шо й дід сидить у тій калюжі, у восьомому ряду скраєчку, ховаючись за широкими спинами американських та британських політичних сайєнтістів, на поводу яких пішов розказуючи читачам про ожидаємі ітоги волєіз’явлєнія амекриканських граждан. Хотя і допускав обрання Трампа, но шанси Хіларі все-таки вважав вищими. Ну шо ж, мені наука, впредь нада буть обачнішим. Тим же політологам і аналітікам, які зараз яросно доказують, шо вони ніде не ошибалися, просто їх неправильно поняли, дід спокойно каже: “Сідайте рядом з нами, хлопці, і не випендрюйтеся. Ошибки нада чесно признавать”.

Тепер же мірове експертне комм’юніті в один голос заявляє, шо світ входить в добу турбулентності, впереді все покрито туманом і шо воно далі буде – хрен його зна. Нє, вони не так прямо кажуть, вони по інерції продовжують умнічати і вдавати, шо їм шось ізвесно таке, чого прості люди не знають. Но дід вас, друзі, запевняє – точно зараз подій цього року вам не предскаже ніхто. Єдине, шо можна утверждать совершенно уверенно, це то, шо Хуйлу радуваться підстав ніяких нема.

Аналітіки й експерти масово хотіли обрання Хіларі, бо при цій мадам їхнє життя було б просте і радісне. Предсказувать її політичну лінію, в тому числі касатєльно Кремля було би просто, це був би варіант “Обама +”. Тобто, постєпенні і непрямі дії, направлені на отравлєніє Хуйлу жизні гомеопатичними дозами сакцій, які мали би привести пацієнта в чуство. Однако, нада признать, шо два роки такої гомеопатії дали лише частічний результат – Хуйло приостановив агресію проти України і направив свою енергію на многострадальну Сирію. Тєм нє менєє, “порваної в клоччя економіки РФ”, як нам обіщав Барак Хусейнович ще у 2015 році ми пока не наблюдаєм. Во всяком случаї убедітєльних внєшніх признаков пока нема. Постає питання чи не пора міняти способи лікування, аж до хірургічного вмешатєльства включітєльно.

Зараз так виглядає, шо главврач Трамп скальпель брати в руки не хоче, покашо той інтерн надіється на словесну терапію. Обама, по іскренньому мнєнію Трампа – дурень. Який просто не зумів переконати Хуйла, шоб той не творив херні. А от він з Хуйлом поговорить, той все пойме і все буде харашо. Бо ще не було случая, шоб хтось не устояв перед обаянієм неотразімого Трампа, полагає Трамп. Такі настрої Дональда Фредовича обусловлені помимо присущої йому самоуверенності ще й понятною ейфорією, яку він переживає після перемоги. Котру здобув всупереч усім прогнозам. Но ейфорія має властивість швидко випаровуватися. А зачасту після першого ж зіткнення з суровою прозою жизні. Іменно тому дід жде першої зустрічі Трампа з Хуйлом, після якої американський презідєнт наверняка скаже бліжайшому окруженію розгублено кліпаючи “Гаспада, так воно ж, факінґшіт, Хуйло!”.

Тєм нє менєє, вопреки расхожому мнєнію, Трамп ніколи й ніде не казав про зняття санкцій. Він висловлювався осторожніже і балакав про “перегляд” санкцій. І тут дід готов із Трампом согласиться. Може й дійсно є сенс оті санкції переглянути, скасувати неефективні і натомість ввести такі, від яких в клоччя порве хай не економіку РФ, то хотя би сфінктер Хуйла.


Но даже в случаї, єслі Хуйло буде вести себе із Трампом паінькою, не спізниться до нього ні на секунду, а чемно прийде за полчаса до зустрічі, і Трамп скаже “гаспада, ви кажете Хуйло, а воно сматрі яке нєжне та лагідне” зняття США антиросійських санкцій практично нереальне. Перегляд реальний, зняття – ні. Бо есть Конгрес США, обидві палати якого населені все сплош хлопцями з квадратними подбородками і мечтами про велічіє Америки. У яких самі чутки про втручання Хуйла у їхні вибори визивають гостре желаніє того Хуйла бити довго та оскаженіло.

Меж тєм, ніхто із здравомислящих людей ні на мить не вірить, шо Хуйло міг хоть якось на результат тих виборів впливати. Кібератаки буть могли, хакери могли даже зламать якіто сервери. Ну а толку? На тих серверах могли найти развешо графік передвиборчих поїздок Хіларі і перечень ответственних за їх організацію людей. Но така інформація не є секретною і уж точно ні на шо не впливала. Не дивно, шо Трампа керівники розвідслужб переконати у впливі Хуйла на вибори так і не змогли. Не змогли не тому, шо Трампу признавать це невигодно, а просто тому, шо Хуйло на вибори не впливав, бо і впливати не міг.

Крик, шум, гам навколо втручання Хуйла в американські вибори вигодєн лише Конгресу США, котрий похоже і інспірірує розгортання цього скандалу. Який удівітєльним образом відповідає інтересам і демократів, і республіканців. Которі похоже вступили вже у преступний сговор проти ізбранного презідєнта, даже не дожидаючись його інаугурації. Цель сговора – взяться крепкой рукой за многотрудні тестікули Трампа і льогкими двіженіями ним маніпулірувать. Єслі проявить непослушаніє – решітєльно, не зважаючи на відчайдушний вереск, витягти того Трампа з крісла презідєнта і копанцями його погнати з Овального кабінєта під радісні аплодисменти американських граждан. І під захоплені вигуки істориків, які з хвилюванням фіксуватимуть всі деталі першого в історії Штатів імпічменту президента. ЗМІ до цього сценарію вже наверняка готові і лише ждуть отмашки. А от Хуйлу в цьому кіно відведена роль картонної дурілки. Яку іспользують для налаштування общественного мнєнія в США на правильний настрой, а іспользувавши, викинуть. Або прибережуть для слєдующого раза – воно ж всігда вигодно мати під рукою чучело врага.

Тєм нє менєє, нада ж хоть інаугурації Трампа дождаться, щитають у Конгресі США і дід із конгресменами согласєн. Сама інаугурація призначена на 20 січня, триватиме три дні і, не ісключено, шо ці дні будуть об’явлені в РФ празнічними й неробочими, бояришнік тектиме рікою. Правда, лише в 2017. Бо у 2018 день інаугурації Трампа наверняка будуть згадувати з омерзєнієм, хотя не факт, шо вообще згадуватимуть – не ісключено, шо в РФ творитиметься такоє, шо їм буде не до США.

Туманность і турбулентность ожидається і в Європі, де цього року пройде ряд знакових виборів. Кремльовська пропагадна вже заготовила фейєрверки і салюти по поводу ожидаємої перемоги Франсуа Фійона, про которого розказують, шо він друг Хуйла і враг ЄС. Но там не все так просто. Франція – країна специфічна, прибічником України Париж ніколи не був, а глупувате умілєніє при виді “ля матрьошка і льо самовар” для французів характерні. Олланд, кстаті, тоже не горів бажанням об’являти проти Хуйла санкції, та й Містралі віддавати теж дуже не хотів. Но прийшлося. Бо Ангела Хорстовна найшла слова, які вплинули на Олланда і дід сподівається, шо зуміє вона знайти переконливі слова, дієслова, прикметники модальники та вигуки і для мсьє Фійона. У всяком случаї, як обращаться з Франкрайхом Меркель давно в курсі дєла, не дєвочка. В неї, щоправда, і в самої вибори цієї осені, але так виглядає, шо і в четвертий раз бундесканцлєрін стане саме вона. В любому случаї, зміни політики ЄС относітєльно Хуйла ожидать не варто.

Турбулентність в условіях туманності лякає лише людей, які звикли всюду бачити опасность, тих же людей, які стараються бачити нові возможності нові політичні обставини мають бадьорити. Дід подозреває, шо хунта належить до другої категорії граждан, і вони вже прорахували нові шанси та можливості. Принаймні, мали це зробити. І дід думає, шо зробили, бо єслі у внутрішній політиці хунта часто дєйствує неловко і неуклюже, то в міжнародних ділах серйозних ляпів я за ними не помічав. Ну хіба шо не треба було зарані вискакувати з обіцянкою безвізу. Але об’єктивно в Пороха найти спільну мову з Трампом більше, ніж у Хуйла і першу зустріч доцільно проводити вже після того, як Трамп побачить Хуйлушу. Бажано одразу. Для закреплєнія ефекта. І паралельно працювати з Конгресом США, зважаючи, що в новому сезоні роль цього органу наверняка существенно повиситься.

Сподівання Хуйла, шо з новим госсекретарьом Тіллерстоном буде легко і приємно нєсколько преждєвременні, як і преждєвременні утверждєнія, шо вони з Сєчиним дружбани. Я ніколи не повірю, що може бути дружба в політиці, особенно в міжнародній політиці і особенно між людьми, які общаються через перекладача. Так шо команду “Рекс, ко мнє”, Тіллерстон може не понять. Або понять превратно і тагда Хуйлу буде лучше спасаться бегством.

Із Сирії і цього року Хуйло не вибереться, бо це просто невозможно. Оголошене перед Новим роком тіпа “перемир’я” – обичний піар і ми бачимо, шо з нього вже нічого не получається. Збройна опозиція імела Хуйла в віду, вже не кажу, про “союзнічков” Хуйла у виді сунітської Туреччини та шиїтського Ірану. Цілі яких у Сирії совершенно противоположні.

В общем, рік предстоїть цікавий, сповнений різноманітних подій, людям із слабкою нервовою системою лучше заплющить очі. Решту закликаю розкрити очі ширше – буде інтєресно.

Ну і на завершення кілька слів про освіту, науку і культуру. У діда давно визріває думка, що шкільні підручники з історії всіх країн світу мають проходити експертизу і затвердження десь на рівні ООН. Бо без цього миру й стабільності на планеті ніколи не буде. Ті країни, де підручники історії розказують дітям, шо вони круті, бо їхні предки і віздє та всіх побеждали, виглядають зараз явно больними і являють собою угрозу людству. Помимо РФ, це й Туреччина і даже, отчасті Франція. Яка так вже своєю воєнною історією пишається, шо стидно дивитися. А між тим, ми бачимо прекрасні приклади Швеції, Голландії, Данії і в першу чергу Німеччини. Де в підручниках мілітаризмом предків не захоплюються (хоча кому-кому а їм є чим гордитися), а пишаються мирною працею і досягненнями предків у галузі науки й культури. От ви можете собі уявити, шо було б якби в Німеччині історія досі викладалася за гітлерівськими підручниками? Якою була б та Німеччина? Канцлером би там була точно не Меркель. В кращому випадку якась німецька Марі Ле Пен в кожаних шортах. В Росії ж підручники з історії чисто нацистські, і результат, як бачимо, наліцо.

Так шо стратегічна перемога над РФ буде досягнута даже не тоді, коли образується невеличкий холмик з написом “Осторожно. Здєсь лєжіт Хуйло”. А тоді, коли в масовій свідомості росіян затвердиться об’єктивна історія Росії. Тут, канєшно, діло не лише у підручниках, своє потужне слово має сказати кінематограф. Новорічні свята традиційно пов’язані з масовими походами в кінотеатри, українці туди залюбки йдуть, українського кіно нема, дивимося іностранне.

Зато в РФ зараз рекламують новий фільм “Вікінг”, Хуйлу даже подарили бутафорський щит і меч князя Владіміра. Це канєшно смішно, Хуйла вже за це троллять і правильно роблять. Кіна того дід не бачив, суджу по трейлеру – очередна дорогостояща пафосна сага у стилі “Властєлін колєц”, де історії як такої взагалі нема. Але фільм преподноситься публіці, як історичний і подобними подєлками там давно штучно формують історичні уявлення сучасних росіян.

Підозрюю, шо в середовищі наших кінематографістів зараз загорілися очі і вони готові зняти лучче кіно, яке би в пух і прах побило російські подєлки. А затримка, як вони вважають, лише за грошима. “От би нам такі дєньги, ми б таке кіно зняли, всі б кругом прозріли” – мрійливо цокають язиками наші діячі кінематографії, готуючись оббивати пороги державних відомств та потенційних спонсорів. І діда це лякає. Діло в тому, шо шанс зняти шедевр кіномистецтва невеликий, скоріше за все ми побачимо чергову пафосну дребедєнь. Виконану в псевдо нуарі, або якомусь містично-трагічному жанрі например “300 запорожців”. Або якусь дурнувату веселу комедію для непритязатєльного зрітєля, з набором старих ґеґів і плоских шуток йумора.

Друзі-кінематографісти, український глядач набагато розумніший, ніж вам здається. І той глядач хоче розумного кіно. Нехай навіть без дорогих батальних сцен, але із ретельно опрацьованим сценарієм, філігранно виписаними діалогами, відповідально підібраними акторами. В наших обласних театрах працює чимало акторів і в кожному з них є потенційні зірки світового рівня. Не лінуйтеся, поїдьте в обласні театри, подивіться їхні роботи – з їх середовища можна сформувати такий ансамбль артистів, шо Голівуд заздрісно притихне. А які в нас композитори! Які зараз підробляють поденщиною, а могли би писати безсмертну музику. Дайте їм шанс прославитися і прославити ваш фільм. Однак повторю – секрет успіху в розумному кіно. Якщо комедію – то розумну тонку комедію, без пошлості. Але не перемудріть. Особливо, якщо беретеся за історичне кіно.

Касатєльно РФ і того, шо надворі 2017 рік дід хоче сказать наступне. Чи спрацює магія чисел і в Росії шото начнеться, зараз нам ніхто не скаже. Такі речі передбачити здебільшого просто неможливо. Але зрозуміло, шо спогад про “грозний 17-й” висітиме над кремльовськими дєятєлями весь цей рік. І люба херня, яка в інший рік могла би показатися їм несущественною (тіпа страйку дальнобойщиків), цього року сприйматиметься зовсім у іншому світлі: “Нєужелі, бля, началось!”. В цих умовах власть обично приймає особенно дурні рішення, которі цілком можуть спровокувати вже геть непередбачувані події. Тим паче, шо і насєлєніє помнить про “17-й”. Отже, все може буть. Але якщо й не буде, то велік шанс, шо історія Росії, яка началася із Владімірського княжества, ним же і закінчиться. Принаймні Хуйло все для цього робить.

І користуючись нагодою, вітаю всіх вас із Новим Роком та наступаючим Різдвом. Щиро бажаю, щоб усі ви були здоровими, розумними, щасливими, заможними і веселими! А дівчата й жінки – щоб завжди були коханими і вродливими. Хоча, вони у нас і так найгарніші в світі.

Сохраняєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за всіх наших полонених, всіляко допомагаємо Армії і не забуваємо про фізкультуру та спорт.
І слєдім, шоб віздє парядок був! А не то, шо січас)

Свирид Опанасович




Top